Сторінка фізінструктора
Кузнєцова Ірина Ігорівна, спортивний інструктор.
В нашому дошкільному навчальному закладі особливу увагу ми приділяємо заняттям фізичною культурою, загартуванню хлопчиків і дівчаток, що допомагає зміцнювати їхнє здоров'я. Кожен день ми розпочинаємо із гімнастики, яка є обов'язковою частиною режиму дня для дітей 3-6 років. Комплекси ранкової гімнастики включають у себе імітаційні рухи, вправи для розвитку м'язів тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, присідання, ходьбу, стрибки і біг. Під час занять організованих форм навчання обов'язково проводимо фізкультхвилинки, пальчикову гімнастику, гімнастику для очей, точковий масаж.
Після сну проводимо гімнастику пробудження. Для малечі — це 4—5 вправ у ліжку, а для старших — до 8 вправ, яка виконуються за методикою кандидата педагогічних наук М. М. Єфименка, який рекомендує ці вправи розпочинати з положення лежачи і підніматися подібно до того, як іде еволюція дитини.
Під час щоденних прогулянок діти грають в рухливі ігри. Завдання фізичного виховання тісно пов'язані із завданнями розумового, етичного, естетичного, трудового виховання, це:
- зміцнення здоров'я;
- вдосконалення фізіологічних і психічних функцій організму;
- загартування;
- розвиток рухових умінь;
- підвищення фізичної і розумової працездатності, необхідної для навчання у школі.
Організм дитини-дошкільника знаходиться в періоді становлення функцій, їх безперервного вдосконалення, тому весь комплекс засобів фізичного виховання (режим, гігієна, загартування, активні рухи, рухливі ігри, спортивні вправи) повинен забезпечити рішення головного завдання — виховання здорової, гармонійно розвиненої дитини, здатної легко адаптуватися в умовах шкільного навчання.
Задоволення потреби дошкільника у русі є найважливішою умовою його життєдіяльності й нормального розвитку — не тільки фізичного, про яке вже мовилося вище, але й інтелектуального. Достатня за об'ємом рухова активність сприятливо позначається на функціональному стані головного мозку, збільшенні працездатності, підвищенні довільності у виконання різних дій.
Фізична активність сприяє нормальному розвитку центральної нервової системи, поліпшенню пам'яті, процесів навчання, нормалізації емоційно-мотиваційної сфери, поліпшенню сну, зростанню можливостей не тільки у фізичній, але і в розумовій діяльності. Для підвищення м'язової активності необхідні фізичні вправи які направлені на вдосконалення рухових процесів і навичок, поліпшення постави, попередження розвитку плоскостопості. Сколіоз і порушення постави є найбільш поширеними захворюваннями опорно-рухового апарату у дітей. Ці захворювання служать передумовою для виникнення цілого ряду функціональних і морфологічних розладів здоров'я в дитинстві і роблять негативний вплив на перебіг багатьох захворювань у дорослих. Давно відомо, що захворювання опорно-рухового апарату спостерігаються, в основному, у дітей які часто хворіють, з низьким рівнем їх фізичного розвитку, з супутніми захворюваннями нервової системи і, як наслідок, слабкістю м'язово-зв'язкового апарату. Разом із тим загальновідомо, що раціонально організована рухова активність є могутнім оздоровчим засобом для дошкільників. Не секрет, що і в дитячому садочку, і удома діти більше часу проводять в статичному положенні - це збільшує навантаження на певні групи м'язів і викликає їх стомлення, знижуються сила і працездатність скелетної мускулатури, що спричиняє за собою порушення постави, викривлення хребта, плоскостопість і відставання моторного розвитку, тобто вікову затримку розвитку фізичних якостей (швидкості, спритності, координації рухів, витривалості, гнучкості і сили), що посилює несприятливий вплив гіпокінезії. Гіпокінезія, викликаючи порушення обмінних процесів і надмірне відкладення жиру, сприяє захворюванню дітей ожирінням. У таких дітей частіше реєструються травми, в 3-5 разів вище захворюваність ОРВІ. Серед багатьох чинників, що роблять вплив на стан здоров'я і розвиток дітей, за інтенсивністю дії провідне місце займає фізичне виховання. В даний час є загальновизнаним і науково доведеним, що фізичне виховання виступає як ефективний засіб оздоровлення організму, розвитку рухових і психічних здібностей дитини. Повноцінне вирішення завдань фізичного виховання досягається тільки завдяки комплексному застосуванні всіх засобів, оскільки кожне з них по-різному впливає на організм.
що
span style=
MsoNormal