Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 363 Харківської міської ради»

  





Сторінка музкерівника

БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ПРО МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні розкрито зміст чотирьох сфер життєдіяльності дошкільника: "Природа", "Культура", "Люди", "Я сам", кожна з яких має свої змістові лінії.У сфері ""Культура" - три змістові лінії, кожна з яких охоплює відповідну субсферу життєдіяльності дошкільника, важливу для її особистісного зростання: "Предметний світ", "Світ гри", "Світ мистецтва". Пояснимо логіку об'єднання зазначених змістових ліній у сфері "Культура".Сфера життєдіяльності "Культура" Змістові лінії Предметний світ Світ гри Світ мистецтва Предметно-Ознайомлення Образо-Театралізованапрактична з предметним творче діяльністьдіяльність довкіллям мистецтво Музика Художня літератураНемовля ознайомлюється з навколишнім світом через свої дії з предметами і речами; дещо пізніше дитина відображає свої життєві враження в ігровій діяльності через різні сюжетні ігри, ролі, атрибути; паралельно з цим виникає і вдосконалюється її здатність передавати враження від життя словами, лініями, кольором, жестами, мелодією.Інтеґроване поняття культура уособлює досвід дошкільника, характер осмислення й відчуття ним навколишньої дійсності, здатність дитини регулювати власну активність суспільно схвалюваними засобами.Змістова лінія "Предметний світ" спрямована на ознайомлення дітей з об'єктами і речами рукотворного та духовного походження, результатами людської праці. Обрана схема розподілу цих матеріалів, за якою малюк ознайомлюється з предметами найближчого оточення (житлове середовище), і тим, що знаходиться на відстані (поза житловим середовищем). Матеріали, подані у цій сфері, спрямовані на розвиток у дітей практичної вправності, культури споживання і творчої діяльності, вміння ставити мету, діяти цілеспрямовано, долати труднощі, реалістично оцінювати власні досягнення. Саме тут педагог стикається з відсутніми у попередніх програмах, проте важливими для становлення особистості у дошкільному дитинстві поняттями, як-от: споживання, створення, цілепокладання, особисті зусилля, складність, труднощі, самооцінка. Усі вони безпосередньо стосуються такого ключового для нашої концепції поняття, як вектор віддачі, міра особистісного внеску дитини у власне зростання, ступінь її введення у життя, повнота реалізації своїх резервних сил.Змістова лінія "Світ гри" загалом містить знайомий практикам матеріал, проте більшою мірою, сконцентрований на особистості дитини, а не на її ігровій вправності як такій. Це й визначило завдання та основні напрями їх реалізації у змісті Базового компонента. Увагу зосереджено на грі як формі пізнання дитиною світу та відображення власних вражень про нього; визначенні та розгортанні ігрового сюжету як показника особистісної зрілості, життєвої компетенції, змістовності гри (це вкрай важливо нині, коли ігрові сюжети трансформуються у небажаному напрямі); оволодінні дошкільником правилами рольової поведінки; зв'язку його знань з ігровими можливостями; ролі іграшки як засобу формування світосприймання дошкільника, реалізації ігрового задуму, перетворення ігрового простору.Докладніше про змістову лінію (субсферу) "Світ мистецтва".Мистецька діяльність дошкільника - важлива складова системи естетичного виховання. Основна мета естетичного виховання - виховання культури почуттів - як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття лінії, форми, кольору, ритму, композиції, інтонації тощо).Мистецька діяльність об'єднує різні види образотворчої діяльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікацію, роботу з природним матеріалом), а також словесну творчість, музикування, хореографію, художню працю. У ній узагальнено весь життєвий досвід дитини - чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий тощо.Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів - з другого. Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить суть дитячої творчості. У контексті сказаного формування в дошкільному віці вмінь та навичок мистецької діяльності є засобом, а не метою естетичного виховання. Головне завдання мистецької діяльності у дошкільному закладі - розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність "приймати", "передавати", "трансформувати", тобто бути споживачем і творцем культури.Тож послідовність навчально-виховної роботи в різних видах мистецької діяльності має такий вигляд: виховання емоційно-чуттєвої сфери - засвоєння елементарної інформації - оволодіння вміннями та навичками (технічними прийомами, засобами художньої виразності кожного виду мистецтва) - творча самореалізація дитини (образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітні техніки, у роботі з різним матеріалом).Базовий компонент художньої освіти (сфера "Культура", субсфера "Мистецтво") є вихідним для шкільної освітньої галузі "Художня культура", в основі якої лежить принцип інтеґрації різних видів мистецтва. Отже, мистецьку діяльність дошкільників доцільно організовувати за принципом інтеґрації (гармонійного поєднання на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фраґментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності - малювання, ліплення, аплікацію, музикування, мімічні та пантомімічні етюди).Найважливішими результатами опанування мистецької діяльності в дошкільному віці є усвідомлення дитиною себе суб'єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобуті враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.Як відомо, музика - вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати.У Коментарі до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні сформульовано завдання музичного розвитку дошкільника, визначено основні показники компетентності дошкільника-випускника у світі музики та найбільш сприятливі для кожного з означених видів музичної діяльності педагогічні умови.Завдання музичного розвитку дошкільника:• підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї;• формувати досвід музичних вражень;• розвивати музичні здібності;• розвивати мислення й творчу уяву;• спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності;• удосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонацію, мелодію, змістове наповнення;• вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;• вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;• формувати здатність створювати музичний образ;• збагачувати уявлення про композиційно-формотвірний бік музичного твору;• розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу; підтримувати бажання дітей передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві, літературній творчості. Основні показники компетентності дошкільника-випускника у світі музики:1. Обізнаність дитини з творами мистецтва. Вміє слухати музику. Визначає емоції та почуття, що їх вона передає. Має елементарні уявлення про інструментальні та вокальні твори, їх виконання. Впізнає окремі твори з класичної і народної спадщини (вітчизняної та світової). Проявляє інтерес до різних видів музики. Може назвати прізвища окремих композиторів. Розрізняє та обґрунтовує своєрідність музичних жанрів (пісні, танцю, маршу), може їх порівняти.2. Здатність створювати музичний образ. Втілює у співах, рухах, музикуванні характер музики. Може співвіднести власне виконання з виконанням фахівців. Творчо сприймає музичний образ, асоціює його з власними життєвими враженнями. Може дати творові цілісну характеристику. Розрізняє властивості звуку, засоби виразності (темп, висоту, динаміку).3.Художньо-практична діяльність. Уміє у такт музики, гра¬війно, розкуто рухатися. Використовує виразні рухи, міміку, жести, відповідні мелодії.Володіє навичками гри на дитячих музичних інструментах. Уміє обирати музичний інструмент для певного ігрового сюжету. Виражає рухами емоційний стан, зміст танцю. Володіє елементарною танцювальною технікою.4. Дитяча творчість. Має досвід музичної імітації. Імпровізує пісенний, ігровий, танцювальний образи. Вміє музично-пісенно-пластично оформити гру. Робить спроби творити музику. Дістає задоволення від самовираження в діях під музику.Система педагогічної роботи з музичного виховання спрямована на розвиток музичності дошкільника, його музичних здібностей, становлення всіх основних форм музичної діяльності - слухання музики, музичних рухів, співів, гри на дитячих інструментах та музичної гри-драматизації .Музичний репертуар має включати класичну музику різних епох та стилів, фольклор, сучасну музику. Педагог має створити умови, за яких дитина охоче долучатиметься до всіх видів музичної діяльності, братиме в них активну участь, не лише репродукуватиме запропонований дорослим музичний образ, а й намагатиметься імпровізувати, виявлятиме творчість. Розглянемо педагогічні умови, які найбільш сприятливі для кожного з означених видів музичної діяльності.Співи. Лише позитивні емоції викликають у дитини бажання співати. Важливо правильно вибрати пісню. При цьому необхідно враховувати кілька моментів: активний словниковий запас дітей, їхні фізичні дані, музичний досвід, емоційний стан. Пісня має бути зрозумілою дітям, цікавою за змістом, з приємною мелодією, коротким текстом, легкими для вимови словами.Слухання. Діти мають слухати гарну музику, що сприяє радісному настроєві, оптимістично налаштовує, збагачує життєвими враженнями, запрошує до активних дій, закладає основи художнього смаку не лише на музичних заняттях, а й поза ними. Інструментальні п'єси та пісні у виконанні дорослих і дітей розвивають музичні здібності. Особливого значення набуває використання педагогом знайомих мелодій у поєднанні з новими. Бажано пропонувати дітям для прослуховування мелодії, що їх виконують на різних інструментах. Корисно інтеґрувати прослуховування музики з читанням літературного матеріалу, розгляданням малюнків, різними іграми та розвагами.Музичні рухи. Старші дошкільники спроможні не лише відтворювати показані їм дорослими рухи під певну музику, а й пропонувати інші, музично обґрунтовані й доцільні. Важливо надавати їм можливість вправлятися у цьому вмінні, діставати від таких вправ задоволення. Можна варіювати інструкцію, пропонуючи дітям виконувати рухи точно, чітко, по-своєму. Треба створювати умови для прояву дітьми вміння урізноманітнювати свої музичні рухи, ходити, бігати, стрибати.Таночки. Рухи під веселу музику дають дітям задоволення, допомагають їм поступово розрізняти дво- і тричастинну форми музики. У таночках діти мають вправлятися у таких рухах: плесканні у долоні, хлопанні по колінах, притупуванні ногами, погойдуванні на двох ногах, біганні на носочках, стуканні підборами, почерговому виставлянні ніг, кружлянні, виконанні "пружинки", обертанні корпуса вправо-вліво, триманні рук на поясі, їх розведенні тощо.Музичні ігри. Музична гра - кульмінація, емоційна вершина музичного заняття. Важливо не позбавляти малюків цієї радості, не обмежувати можливості кожної дитини побути у головній ролі. Якщо дошкільники активні, не намагаються усунутися від участі у грі, це свідчить про їхній психологічний комфорт, відчуття повноти життя, фізичного та емоційного добробуту. Важливо, щоб солістом був не лише дорослий, а й діти - учасники гри.Дитячі святкові ранки. Завдання педагога - подбати про те, щоб святкові ранки були справжніми святами для дітей, а не концертами для дорослих або звітом для перевіряючих. Основою дитячого ранку має бути гра - веселе, захопливе дійство, а не жорстко реґламентована, організована й унормована дорослим діяльність. Не варто переобтяжувати святкову програму віршами й колективними танцями, доцільно передбачити можливість вільної музичної діяльності.Музична діяльність має передбачати певну регулярність, часові межі, послідовність, вона має бути гнучкою, зорієнтованою на реальну життєву ситуацію, емоційний та фізичний стан дітей, базуватися на принципі добровільності. За кожною дитиною має бути право вибору, прийняття власного рішення, надання переваг комусь-чомусь. Практика давно підтвердила реальність і доцільність періодичного використання музичним керівником прийому запрошення на заняття, для участі у грі, на танець лише за бажанням. Завдання дорослого полягає не в тому, щоб сказати: "Роби так, бо так треба", а в тому, щоб сама дитина сказала: "Я робитиму це тому, що хочу".Головне в музичному розвиткові дошкільника - "занурити" його розмаїття музики, навчити "жити" нею, ознайомити з різними засобами виразності, образними рухами, навчити орієнтуватися у просторі, бачити себе серед інших, бути сприйнятливим до музики, вправним, оптимістично налаштованим. Чим старшим стає дошкільник, тим складнішими мають бути пропоновані йому музичні твори: якщо раніше домінували зображувальні моменти, то тепер потрібно підсилити виразні; якщо на попередніх етапах використовувалися невеликі за обсягом, прості за формою й музичними образами твори, то вони стають дедалі розгорнутішими та складнішими. Важливі: використовувати музику в аудіо- відео-записах, вірші, художню грозу, діафільми, діапозитиви з творами живопису, архітектури, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Дуже корисно відвідува¬ти з дітьми оперні та балетні вистави, концерти, музеї. За інтеґрацією різних видів мистецтва - майбутнє.Сучасні науковці з дошкільного виховання А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик розглядають такі два види музичної діяльності, що їх здійснюють у дошкільному закладі. Перший пов'язаний із залученням дітей до мистецтва музики. Це слухання класичної і сучасної музики, заучування пісень і танців, оволодіння елементарними навичками гри на музичних інструментах. Означений вид діяльності вимагає певного рівня розвитку музичних здібностей, про які зазначалося вище.Другий вид музичної діяльності пов'язаний з грою і художньою літературою, тобто це різного роду музичні ігри, змістом яких є художні тексти: ігри-драматизації у музичному супроводі, народні хороводні ігри зі співом, діалогами, рухами, дитячі оперні вистави за казками, розігрування українських народних пісень під музику та заняття під музичний супровід. Цей вид діяльності одержав назву "музично-мовленнєва діяльність", тобто діяльність, побудована на основі відтворення дітьми змісту знайомих художніх творів у супроводі музики, розігрування художніх образів, які слугують засобом творчого самовираження дитини.Отже, на думку науковців, музично-мовленнєва діяльність - один із видів художньо-мовленнєвої діяльності, що пов'язаний з вербалізацією музичних образів (у різних типах висловлювання), які сприймає чи відтворює дитина у різних способах музично-ритмічної активності. Формування культури художньо-естетичного сприймання музичних творів, їх елементарного аналізу неможливе без участі мовлення. Водночас створені під впливом художніх вражень образи, втілені в будь-яких типах зв'язних висловлювань, збагачують можливості їх яскравого вираження в танцях, співах, музикуванні тощо.Крім того, на кожному музичному занятті використовують музично-дидактичні ігри, які обов'язково передбачають і завдання з розвитку мовлення дітей. Музично-дидактичні ігри - це ігри пізнавального характеру, спрямовані на збагачення та закріплення знань, пов'язаних з музичною діяльністю, активізацією у словнику дітей назв жанрів музичних творів, музичних інструментів, нот, іграшок під музичний супровід.Отже, взаємозв'язок музичної та мовленнєвої діяльності виховує в дітей естетичні піднесені почуття, розвиває музичний і поетичний слух, стимулює образне мовлення дітей, активізує мовлення й художньо-мовленнєву діяльність.Кінцевим результатом музично-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі має стати сформована музично-мовленнєва компетенція у дітей.Музично-мовленнєва компетенція ~ це важлива складова художньо-мовленнєвої діяльності, що відбиває глибинну емоційно-чуттєву, художньо-образну єдність музичних та мовленнєвих образів; взаємозбагачення, увиразнення як музичних, так і мовленнєвих способів образо творення дітей.У музично-мовленнєвій компетенції віддзеркалюється рівень особистісного розвитку дитини, її художньо-музична навченість, розвиненість та рівень її мовленнєво-музичних здібностей.Треба пам'ятати, що музична діяльність дітей дошкільного віку - це різні способи й засоби пізнання дітьми музичного мистецтва (а через нього - довкілля й самого себе), за допомогою яких здійснюється музичний і загальний розвиток.   
 Музыкальные инструменты у вас дома
Как приятно, когда ваш ребёнок легко подпевает впервые услышанную мелодию, звучащей по телевизору песни. «Надо же! Да у него талант!» -подумаете вы. И хотя мы все помним выражение «медведь на ухо наступил», всё же музыкальные способности РАЗВИВАЮТСЯ! Что же помогает им развиться? Конечно же, музыкальные занятия в детском саду. Материал, изучаемый детьми на музыкальном занятии настолько велик и разнообразен, что его объёму и разнообразию может позавидовать даже занятие по развитию речи в детском саду. Это и песни с распеваниями, и танцы, и упражнения для красивого движения. А ещё слушание, игра на детских музыкальных инструментах, да и просто музыкальные подвижные игры. Конечно, всё это в купе не может не дать положительный результат, особенно если ребёнок регулярно посещает музыкальные занятия. Но… Всего этого бывает недостаточно. Очень хотелось бы, уважаемые родители, чтобы музыкальное воспитание проводилось и в семье. Ведь это не только разовьёт музыкальные способности вашего чада, но и подарит вам обоим радостные минутки совместного творчества! А как? Да очень просто! Вашими первыми помощниками станут МУЗЫКАЛЬНЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ! Вспомните, с каким интересом ваш малыш держал свою первую погремушку в возрасте 3-4 месяцев. Как потешно сосредотачивал на ней свой взгляд поначалу. Ну а потом он стал самым настоящим первооткрывателем, когда первый раз зазвенел погремушкой сам! Музыкальные инструменты всегда привлекают детей. Так почему же нам не подарить детям радость общения с ними? Обучаясь игре на музыкальных инструментах, дети открывают для себя мир музыкальных звуков и их отношений, осознаннее различают красоту звучания различных инструментов. У них улучшается качество пения (чище поют), музыкально-ритмических движений (четче воспроизводят ритм). Многим детям игра на детских музыкальных инструментов помогает передать внутренний духовный мир. Конечно, сначала это будут погремушки, колокольчики. Кстати, владеть колокольчиком не сразу получится. Вы должны объяснить ребёнку, что держать колокольчик нужно двумя пальчиками за «ушко». Только тогда звук будет громким. Затем, можно попробовать играть левой рукой (сначала мама, потом дочка) Получилось? Гораздо легче ребёнку будет обращаться с бубенцами, это тоже колокольчик, но закрытый. Причём, бубенцы бывают самых разных видов – на деревянной ручке, на тканевом манжете, в форме погремушки. Следующим музыкальным инструментом может стать бубен. Очень важно помогать ребёнку держать бубен правильно. При ударе бубен остаётся на месте, не опускается и не взлетает вверх, он просто стоит на месте, а другая рука ударяет по бубну и отскакивает от него, словно от горячего утюжка. Важно, чтобы ребёнок быстро убирал ручку с мембраны бубна, иначе он не успеет сделать следующий удар. Научились играть? Попробуйте пофантазировать! Как идёт медведь? Вот так. (медленные удары по бубну) А как бежит мышка? Вот так. (быстрые удары по бубну) А что если добавить музыку? Играть под музыку на бубне нужно медленно, только на сильную долю. Покажите вашему малышу, как это делаете вы. Пусть послушает и попробует сам. А вот если бубна будет два или три, то успех и счастье всех членов семьи обеспечены! Следующим инструментом, наверное, станет барабан. Играть на нём нравиться всем, но особенно мальчикам! Так пусть барабанят, зато изрисованных обоев в квартире будет значительно меньше! Лучше, если ребёнок будет играть двумя руками, это разовьёт координацию рук и поможет более слабой левой руке. А как здорово будет, если малыш будет одновременно шагать и маршировать, как на параде. Это позволит ребёнку научиться контролировать не только руки, но и всё тело! Не так сложны, как кажутся для детей ложки. Просто их не нужно пытаться сразу профессионально держать. Можно их взять в две руки, как будто мы играем не на ложках, а ладошками. Вашему ребёнку очень понравится звук деревянных ложек. Когда малыш вдоволь настучится, можно предложить ему поиграть под музыку. Лучше, если музыка будет в народном стиле. И здесь уже можно импровизировать: играть в медленном темпе, потом в быстром, а потом чередовать. Всё это принесёт ребёнку не только радость, хорошее настроение, но и значительно разовьёт его чувство ритма. Очень привлекают детей и более сложные музыкальные инструменты. Такие как металлофон или ксилофон (такой же инструмент, но с деревянными пластинами). Сразу скажем, что покупать лучше большой инструмент, это поможет ребёнку попадать палочкой на клавиши. Палочку нужно свободно держать в руке, чтобы она могла «дышать», т.е. свободно подниматься и опускаться. Правильно палочку нужно держать тремя пальцами, большой на палочке, а второй и третий под ней, тогда звук будет звонким и красивым. Попробуйте разучить с ребёнком простейшие мелодии, такие, как «Два весёлых гуся», «Василёк». Ещё интереснее и легче будет играть ребёнку глиссандо, т.е. игра одним движением палочки по всем пластинам. Можно играть глиссандо и вверх и вниз. Уверяю вас это очень понравится вашему малышу. А хотите поиграть? Для этого вам понадобится лесенка из 5 ступенек, игрушка из киндера и металлофон (ксилофон). Пусть сначала мама сыграет мелодию на металлофоне сверху вниз, а ребёнок покажет киндером направление мелодии (вверх по ступенькам или вниз). Но музыкальный инструмент должен стоять за ширмой или так, чтобы его не было видно ребёнку. Потом играть на инструменте может малыш. Важно, чтобы он играл каждую ноту сверху вниз или снизу вверх, не пропуская ни одной. Вы увидите, что поначалу малыш затрудняется, но постепенно его звуковысотный слух разовьётся и ребёнку станет легко! Очень красивый, просто «волшебный» звук извлекает треугольник. Но, с ним не просто обращаться. Держать треугольник нужно за ремешок. Если вы будете касаться рукой треугольника, то долгого и красивого звука не получится. Металлическая палочка должна очень легко касаться треугольника и тут же отклоняться от него, тогда ничего не будет мешать инструменту радовать вас своим нежным, полётным звуком. Конечно, это далеко не полный перечень детских музыкальных инструментов, но они помогут вам войти в мир музыки, путешествие по которому вы продолжите сами. Дорогие родители! Детские музыкальные инструменты разовьют у вашего малыша чувство ритма, музыкальную память, звуковысотный и тембровый слух, координацию между музыкой и движением, научат владеть двумя руками, улучшат мелкую моторику, помогут выразить своё настроение в музыке. Но, самое главное – они научат вашего ребёнку ЛЮБИТЬ МУЗЫКУ и получать огромное удовольствие от общения с ней, научат вас с малышом лучше понимать друг - друга и подарят много счастливых минут!
     13 жовтня, в дошкільному закладі №363    відбулося веселе спортивне свято "Осіння спартакіада", в якому взяли участь не тільки дошкільнята старшої групи, але й їх батьки. Під час свята діти весело змагались, підтримували та вболівали один за одного, переживали поразки та разом раділи  перемозі. До свята готувались діти, батьки, вихователь групи №2 Присіч Зоя Олексіївна "зачарувала" усіх бездоганною українською мовою, музичний керівник Лебеденко Вікторія Леонідівна не тільки створила музикою гарну атмосферу свята, а сама узяла безпосередню  активну участь у його підготовці та проведенні.
 
 
"Останні приготування"
"Змагання жовтих та помаранчових"
 "Батьки збирають гриби на дотик"
"Веселий таночок від команд"
"Спортивні батьки"
"Жовта"
Команда
"Остання надія на перемогу"
 
                                       ПОДОРОЖ ДО КРАСУНІ ОСЕНІ.
 
Діти співають пісню "Листопад" (Філіпенко) з Марією Юріївною
Танцюємо з улюбленним хореографом Любов Юріївною
 Граємо з Вікторією Леонідівною
 
Восени дітям подобається співати пісню "Листопад" (Філіпенко)
1 к. Затихає ліс, порожніє сад,
      Скрізь кружляє, стелиться листопад.
Приспів:
      Листо-листопад,
      Листо-листопад,
      Затихає ліс, порожніє сад.
2 к. Простеля туман сиві килими,
      Осінь повертається до зими.
Приспів:
      Листо-листопад,
      Листо-листопад.
      Затихає ліс, порожніє сад.
     
     
 
 
 
 
 
 
 
  
 
Ми раді вітати Вас на сторінці музичного керівника дитячого садочка!
Сьогодні я вам пропоную вивчити з малятами "Весняночку".
"Вийди, вийди, сонечко".
1. Вийди, вийди, сонечко,
    На дідове полечко,
   На бабине зіллячко,
   На наше подвір'ячко.
2. На весняні квіточки,
   На маленькі діточки,
   Там вони граються,
   Тебе дожидаються!
 
 
 
Молодший дошкільний вік.
Музична діяльність.
Вікові можливості.
         Дитина охоче слухає різні музині твори, орієнтується в загальному характері мелодії, настрої, що нею передається, вловлює тембр різних інструментів (фортепіано, скрипки, флейти, арфи), диференціює звучання голосів (соло, хор), відчуває красу людського голосу, емоційно відгукується на музичні твори.
         Молодший дошкільник легко набуває співочих навичок. Здатність інтонувати мелодію голосом ще не сформована. Співочий голос здебільшого слабкий, хрипкуватий, дихання коротке, артикуляція нечітка. Зароджується тип співочого голосу. Дитина охоче співає нескладні пісні, виконує їх виразно та музикально; володіє навичками розподілу дихання, здатна до правильної постави корпуса тіла під час співу.
         Музичний рух – один з найулюбленіших видів музичної діяльності молодшого дошкільника. Він підстрибує, «підтанцьовує» під веселу музику, уважно слухає спокійну мелодію, відтворює образні рухи та нескладний сюжет під музику, фантазує вільними й виразними танцювальними рухами, пластикою, що відтворює характер мелодії. У дитини розвинене м’язове почуття, вона вміло чергує напругу й розслаблення, відчуває рими, використовує у танцювальних рухах міміку і пантоміміку, водить хоровод, виконує образні та парні танці. На кінець молодшого дошкільного віку використовує виразні рухи, жести, міміку для відтворення образів тварин, птахів, людей.
         Малюк проявляє інтерес до різних дитячих інструментів. Охоче їх досліджує, вивчає; прагне здобути з їх допомогою різні звуки, запитує про назву та будову кожного. Основний вид його музичної творчості – імпровізація. Молодший дошкільник спільно з дорослими музикує на різних інструментах, підбирає по слуху мелодії.
У повсякденному житті дитина четвертого – п’ятого років життя охоче виконує ігрові та рольові дії, бере участь у музичній грі – драматизації, легко розв’язує прості ігрові задачі, стежить за розвитком сюжету, вчасно включається в дію, вносить елементи творчості у рольову поведінку, музичний рух, мовне інтонування. Вона досить виразно рухається, співає, танцює у відповідності з образом та характером музики гри – драматизації.
 
Завдання розвитку.
         Підтримувати бажання дитини слухати музичні твори від початку до кінця; відчувати і визначати загальний характер, настрій, образність п’єси; стимулювати емоційний відгук на музику; збагачувати музичні враження; спонукати висловлювати думки щодо прослуханих творів; Диференціювати звучання різних голосів та інструментів. Стимулювати бажання підспівувати дорослому, протягувати довгі звуки, чітко їх артикулювати, інтонувати мелодію голосом, прислухатися до свого співу, співу однолітків, звучання інструментів; радіти співу.
Вправляти дитину у природній, виразній пластиці, розвивати вміння відображати характер музики різними танцювальними рухами; формувати почуття музичного ритму, вміння супроводжувати музично-рухові етюди ігрового характеру виразною мімікою і пантомімікою; вчити водити хороводи, танцювати парні та образні танці.
Ознайомлювати з різними дитячими музичними інструментами; вправляти в розрізненні їх на слух, відтворювати найпростіші ритмічні малюнки, імпровізувати. Формувати вміння виконувати рольові дії в грі – драматизації, приймати уявну ситуацію, дотримуватися певних правил розміщення й руху в просторі сценічного майданчика, разом з дорослими виготовляти декорації та елементи костюмів.
 
Організація життєдіяльності.
         Буття молодшого дошкільника має сприяти розширенню його музичного досвіду, збагаченню вражень про різноманітність мелодій, способи їх виконання голосом та на різноманітних інструментах, розвитку м’язового почуття та відчуття ритму, вміння орієнтуватися в просторі, використовувати в танцювальних рухах міміку і пантоміміку, імпровізувати, відтворювати найпростіший ритмічний малюнок з допомогою хлопків, притупів та гри на дитячих інструментах; в іграх – інсценівках тощо.
         Спільне з дорослими слухання музичних творів у сім’ї й дошкільному закладі сприяє розвитку музичного смаку, індивідуальних уподобань, уміння розпізнавати прослухане за жанром, темпом і тембром звучання («На що схожа?», «Про що розповідає?» тощо). Важливо використовувати для прослуховування високохудожні й доступні дитині музичні твори, коментувати їх, виявляти повагу до її думки щодо кожного. Доречно пропонувати малюкові «намалювати» мелодію фарбами, олівцями, фломастерами, придумати оповідання читанок з відповідними рухами, імпровізувати. Слід підбирати для прослуховування знайомі та незнайомі дитині твори з класичного та сучасного дитячого репертуару. Не варто нав’язувати їй музичний супровід життєдіяльності, якщо вона цього не хоче.
Важливо інтегрувати музику з іншими видами мистецтва – образотворчою діяльністю, художньою літературою.
         Ураховуючи, що молодший дошкільний вік сприятливий для становлення співочого голосу, співочих навичок дитини, прояву типу співочого голосу, дорослий створює сприятливі умови як для розвитку співочих можливостей дитини четвертого – п’ятого років життя, так і їх охорони – співочий голос ще слабкий, дихання коротке, артикуляція не чітка. Малюка привчають розмовляти спокійним тоном, не кричати, не надривати голосові зв’язки. Варто приділити увагу артикуляції, вмінню «розспівуватися». Хорові заняття доцільно поєднувати зі співом по підгрупах та індивідуально; пропонувати дитині для запам’ятовування, відтворення, наспівування доступні, з дитячим контекстом, приємні для слуху музичні твори.
         Дорослий сприяє розвитку в молодшого дошкільника рухливості та вправності як важливих для становлення особистості властивостей, «занурює» дитину в різноманіття музики, вправляє в підборі образних рухів, відповідних мелодій, що сприяють виразності її поведінки, навчає сприймати та відгукуватися на різні ритм і мелодію. Розвиває основні рухи, звертає увагу на пружність і легкість ходи, бігу, рухів рук та всього плечового поясу. Підтримує творчі прояви дитини, спонукає її рухатися довільно, в різному темпі. Дитина ознайомлюється з назвами та способами виконання різних основних і танцювальних рухів (високий крок, спокійна хода, легкий біг, м’який підскок, стрибки, прямий галоп, колихання рук, тощо). Прямий показ дорослого доречний лише на етапі розучування, засвоєння рухів. Вправляє в умінні використовувати різний простір приміщення – малий та великий, рухатися розкуто, плавно, різко, м’яко; контролювати свої рухи, розраховувати сили, поводитися безпечно. Навчає використовувати ігрові ситуації, в яких дитина бере на себе роль певного персонажа.
         Дорослий організовує буття малюка таким чином, щоб він мав змогу грати на різних дитячих музичних інструментах. Гра як діяльність підбору на слух сприяє розвитку музичних здібностей,