Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 363 Харківської міської ради»

  







Методична робота

Використання друдлів в роботі з розвитку інтелектуальних здібностей дошкільнят

 

     Дошкільний вік є найсприятливішим періодом у житті людини для розвитку її інтелектуальних здібностей. Для забезпечення інтелектуального розвитку дітей вихователі закладу дбають як про формування їх психічних процесів, так і про вміння розмірковувати, пояснювати, доводити, висловлювати свої думки і судження. Зважаючи на це, вихователі намагаються будувати навчання малят на асоціативних зв'язках, активізуючи всі види пам'яті та мислення, через використання друдлів. Використання друдлів дозволяє зробити заняття цікавим, пізнавальним та розвивальним.

 

Використання нетрадиційних технік в зображувальній діяльності

 

    Образотворча діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережли-вість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під час образотвор-чої  діяльності дитина має можливість доступними засобами виразити свій емоцій-ний стан, своє ставлення до навколишнього світу, вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, у творах мистецтва.
          У Базовому компоненті дошкільної освіти у розділі «Культура» зазначається, що дитина повинна прагнути відійти від шаблону, виявляти вигадку та фантазію, винахідливість, експериментувати, вдосконалювати. При цьому вона має вміти передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії через образотворчу діяль-ність. 
          Одним з пріоритетних напрямів роботи нашого педагогічного колективу є формування творчих здібностей дітей, що виявляється у створенні належних умов забезпечення розвивального середовища, своєчасному розкритті природних задатків, нахилів і здібностей дитини, інтеграції родинного та суспільного виховання, формуванні готовності вихователя до інноваційної діяльності.
          Видатний український педагог В.О. Сухомлинський у своїх працях зазначав, що ми повинні відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньої творчої, ітелектуально повнокровної праці.
          Сучасне життя в усіх його проявах стає все більш різно­манітним та складним. Чим далі, тим більше вимагає воно від людини не шаблонних, звичайних дій, а рухливості мислення, швидкого орієнтування, творчого підходу до вирішення великих та малих завдань. Тому перед педагогами стоїть завдання виховання творчої особистості, починаючи вже з дошкільного віку.
          Таким чином, завдяки образотворчій діяльності як засобу формування творчих здібностей, ми маємо можливість навчати дитину основам творчого вирішення художньої проблеми, можемо надати дітям можливість для прояву активності та самостійності. Важливою частиною у вихованні майбутньої люди­ни є естетичне виховання, мета якого - формувати в малюків здатність сприймати і розуміти прекрасне у природі, праці, суспільнйх відносинах, у вчинках лю­дей, у мистецтві, розвивати естетичні смаки, потребу і здатність брати участь у створенні прекрасного.
          Діти дуже люблять малювати, і їхні перші творчі пошуки проявляються вже у дитячому садку. І ось тут постає завдання перед вихователями: як розвинути, зацікавити малюка, навчити його через різні види зоб­ражувальної діяльності відтворювати навколишній світ. Так з’явилися малюнки, створені шляхом поєднання фарб різних кольорів (кляксографія), малювання паль­чиками, кулачками, долонями (птахи, квіти, сліди, до­щик), весела «клякса-малякса» розвиває у дітей фан­тазію, приносить дітям радість, пробуджує їхню уяву.
        Завдання художньо-естетичного розвитку полягає в тому, щоб розвинути  творчу уяву малюка, навчити бачити і відтворювати навколишній світ по-своєму. Тому вже з молодшого віку треба виявляти і розвивати творчість дитини шляхом нетрадиційних форм, методів і прийомів у зоб­ражувальній діяльності.
          Такий вид діяльності захоплює малюків, виховує естетичний смак, творче уявлення, фантазію, наполег­ливість і самостійність.
          Малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім тому, що майже усі дітки люблять малювати - це продуктивна діяльність, яка дає змогу малюку відтворити на аркуші паперу світ своїх думок і почуттів.
          Ось чому головним завданням образотворчої діяль­ності є виховання естетичних почуттів, а допоміжним - навчання технічних прийомів. Заняття з малювання може стати зустріччю дитини з твором мистецтва, літератури, загадковим для неї явищем. Такі зустрічі вчитимугь дошкільнят помічати красу, радіти й дивуватися їй, вйражаючи свої почуття. Так з’явилися дитячі малюнки, виконані пальцем (квіти, сліди, горобина, вишеньки, калина, намистин­ки, дощик тощо), кулачками (сліди), ручкою (павучок, пташки), м’ятим папером, штапиками, по зволожено­му аркуші паперу, а також цікаві малюнки, виконані свічкою, і «клякса-малякса». Ця діяльність приносить дітям велику радість, задоволення, вражає своєю за­гадковістю, чарівністю і неповторністю. Поєднання фарб різних кольорів вчить бачити красу, розвиває їх творчу уяву, естетичний смак. Діти стають більш активними, уважнішими до навколишнього світу.
        Образотворча діяльність дітей  складається з таких компонентів:  знайомство з різними образотворчими матеріалами, оволодіння трудовими навичками, створення художніх виробів. Навчання дітей проводиться як на спеціальних заняттях так і під час індивідуальної роботи. Ця робота потребує значної підготовки з боку вихователя. Мета таких занять: зробити цікавим процес пізнавання світу, ненав'язливо допомагати органічному поєднанню естетичного і трудового виховання особистості дитини.
          Діти, знайомлючись з навколишнім світом, намагаються відбити його у своїй діяльності - іграх, малюванні, ліпленні, розповідях і т.п.. Багаті можливості щодо цього представляє зображувальна діяльність, тому що власне кажучи своєму вона носить перетворюючий і творчий характер. Дитина одержує можливість відбити свої враження від навколишнього світу, передати образи уяви, втіливши їх за допомогою різноманітних матеріалів у реальні форми. Творчість дошкільника нерозривно пов'язане з роботою уяви, пізнавальною й практичною діяльністю. Воля творчого вираження дошкільника визначається не тільки образними поданнями й бажанням передати їх у малюнку, але й тим, як він володіє засобами зображення. Засвоєння дітьми в процесі навчання різних варіантів зображення, технічних прийомів буде сприяти їхньому творчому розвитку.
          Нетрадиційні матеріали й засоби зображення: пробки від пластикових пляшок, від тюбиків крему, зубної пасти; листя дерев, квітів, трави; овочеві штампи й печатки; пористі губки цікаві дітям як гра з невідомим. Це й займає їх, і втягує у творчий процес. Під час малювання пальцями рук дитина одержує незвичайно почуттєву насолоду при тактильних контактах з фарбою, папером, водою. Всі діти люблять малювати. Творчість для них - це відбиття щиросердечної роботи. Почуття, розум, очі й руки - інструменти душі. Зіштовхуючись із красою й гармонією миру, зазнавши при цьому почуття захвату й замилування, вони випробовують бажання “зупинити прекрасну мить”, відобразивши своє відношення до дійсності на аркуші паперу. 
          Творчість не може існувати під тиском і насильством. Воно повинне бути вільним, яскравим і неповторним. Не розстаючись із олівцями, фломастерами, фарбами, дитина непомітно для себе вчиться спостерігати, порівнювати, думати, фантазувати.